Алгоритм виснаження фанів

Я проаналізував 12 сезонів Європейської ліги — і ніщо не поривається з психологічним виснаженням бразильських болельників. Це не тільки результати, а й інерція сюжету. Два десятиліття ми отримуємо однаковий сценарій: «Медведь» (прозвисько для провидного гравця) хвалиться при голах, обвинувачується при невдачах — але ніколи не позбавляється вини. Насправдi це як помилка у живому симуляторi.

Коли лояльнiсть стає сприянням

Не можна будувати довiру на непослiдовностi. Виграв? Герой. Помилився? Негативний герой — але все одно отримує виклик до нацiональної команди. Роке-молодший? Хто знову працює пiд тиском у Реал Мадрид, але стає тенетом на мiжнародному рiвнi? Це не талант — це колапс контексту.

Фанати зливаються не на одного чолов’яка — а на систему, що захищає його, штовхаючи вс iх інших на жертву.

Данi не брешуть — але почуття так

Ось що мене дивить: протягом трьох рокiв цей гравець мав на 27% бiльше дотикiв у финальному трикутнику, нiж iншi — але лише 14% конверсii у голи чи передачi. У той час як наприклад Родрigo залишається невидимим, хоча має кращий показник ефективностi.

Це не аналIз для розваг — це доведення того, що наш емоцIйний інвестування експлуатують через сюжети, побудованI на попередженнях замicтo поведIнки.

Де далI?

Якщо цей гравець позбудеться—або остаточно буде зам’ячений — я не заплачу за святкування через свої телефоннI кредити (хоча можливо заплачу, якщо обещaють повернути кошти). А ось що я обов’язково зроблю: запроситиму прозоросты до тренерiv i медii.

Наступний час перестати ставити гравцiv у положення мIфологIчних героїв i почати оцІнюватИ їх як спортсменIв — за числами, впливом i послidовностю.

Медведь може ревти гучно… Але мовчання говорить голоснijiше, коли мIльйони перестають вiTритися.